Verfügbarkeit: Istoryko-kulʹturnyj rozvytok naselennja mežyriččja verchnʹoho Siretu ta serednʹoho Dnistra v X - XIV st.

Istoryko-kulʹturnyj rozvytok naselennja mežyriččja verchnʹoho Siretu ta serednʹoho Dnistra v X - XIV st.: 1 Poselennja

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Beteilige Person:	Voznyj, Ihor P. (VerfasserIn)
Format:	Buch
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Kyïv Vydavnyctvo Zoloti Lytavry 2009
Links:	http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=024169400&sequence=000003&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=024169400&sequence=000004&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA
Umfang:	591 S. zahlr. Ill. u. Kt.
ISBN:	9789664070390

Internformat

MARC


LEADER	00000nam a2200000 cc4500
001	BV039151623
003	DE-604
005	20110728
007	t\|
008	110721s2009 xx ab\|\| \|\|\|\| 00\|\|\| ukr d
020			\|a 9789664070390 \|9 978-966-407-039-0
035			\|a (OCoLC)745517753
035			\|a (DE-599)BVBBV039151623
040			\|a DE-604 \|b ger \|e rakwb
041	0		\|a ukr
049			\|a DE-12
084			\|a 7,41 \|2 ssgn
100	1		\|a Voznyj, Ihor P. \|e Verfasser \|4 aut
245	1	0	\|a Istoryko-kulʹturnyj rozvytok naselennja mežyriččja verchnʹoho Siretu ta serednʹoho Dnistra v X - XIV st. \|n 1 \|p Poselennja \|c Ihor Voznyj
264		1	\|a Kyïv \|b Vydavnyctvo Zoloti Lytavry \|c 2009
300			\|a 591 S. \|b zahlr. Ill. u. Kt.
336			\|b txt \|2 rdacontent
337			\|b n \|2 rdamedia
338			\|b nc \|2 rdacarrier
773	0	8	\|w (DE-604)BV039151609 \|g 1
856	4	2	\|m Digitalisierung BSB Muenchen \|q application/pdf \|u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=024169400&sequence=000003&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA \|3 Inhaltsverzeichnis
856	4	2	\|m Digitalisierung BSB Muenchen \|q application/pdf \|u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=024169400&sequence=000004&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA \|3 Abstract
940	1		\|n oe
943	1		\|a oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-024169400

Datensatz im Suchindex

_version_	1819331702917431296
adam_text	5 > я ι Χ са н u ja ЗМІСТ I ------------------ α, w U w ö 2 ПЕРЕДНЄ СЛОВО ........................................................................................................................9 \| а ВСТУП .............................................................................................................................................11 « τ ПОСЕЛЕННЯ ................................................................................................................................18 g СІЛЬСЬКІ НЕУКРШЛЕНІ ПОСЕЛЕННЯ ..............................................................................................................................] 9 ^ Історія досліджень .............................................................................................................19 ^ Типологія поселень ............................................................................................................23 g Площа та забудова поселень ...........................................................................................45 < Гнізда поселень ...................................................................................................................55 ^ о s УКРІПЛЕНІ ПОСЕЛЕННЯ ..................................................................................................................65 8 Історіографія питання ......................................................................................................65 ^ Класифікація городищ за топографічним місцезнаходженням .............................70 s Типи городищ за плануванням оборонних споруд 79 £ Будова оборонних споруд ................................................................................................87 S Типологічна класифікація городищ ............................................................................118 « Соціальна типологія городищ ......................................................................................125 S 2 ДАВНЬОРУСЬКІ МІСТА ...................................................................................................................141 у Історія вивчення ..............................................................................................................141 g Шляхи утворення міст ....................................................................................................184 й Структура міста. Дитинці ..............................................................................................189 » Посади міст .......................................................................................................................198 В Сільська округа ................................................................................................................206 ЗМІСТ ХРОНОЛОГІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ДИНАМІКА ФОРМУВАННЯ ПОСЕЛЕНЬ ................................................................216 G — ТИПОЛОГІЯ КЕРАМІКИ ............................................................................................................................................217 КерамікаХ - XI ст ..........................................................................................:................218 Кераміка XII - XV ст ......................................................................................................227 Типологія клейм денець горщиків ...............................................................................237 Характеристика орнаментації горщиків за хронологічними групами ...............248 Датуючі побутові речі та предмети озброєння ........................................................255 ХРОНОЛОГІЯ ПОСЕЛЕНЬ .......................................................................................................................................259 Динаміка формування відкритих поселень ..............................................................259 Хронологія давньоруських укріплених поселень ....................................................267 ВИСНОВКИ ................................................................................................................................273 SUMMARY ....................................................................................................................................277 CONCLUSII.................................................................................................................................. 279 ДОДАТКИ ....................................................................................................................................281 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ ...........................................557 ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ...................................................................................580 ПОКАЖЧИК ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ ...............................................................................581 ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК ........................................................................................................589 CONTENTS I __________ _ ui 2 FOREWORD .....................................................................................................................................9 2 x INTRODUCTION .........................................................................................................................11 S ες SETTLEMENTS .............................................................................................................................18 Ş RURAL NON-FORTIFIED SETTLEMENTS ................................................................................................................19 ^ Research history ...................................................................................................................19 Щ Types of settlements .............................................................................................................23 g Area and construction of settlements ................................................................................45 < T* Places of settlements ............................................................................................................55 « FORTIFIED SETTLEMENTS ..........................................................................................................................................65 Щ Historiography ......................................................................................................................65 ^ Classification of settlements by topography .....................................................................70 s Types of settlements by defence constructions planning ................................................79 >; Construction of defensive works .......................................................................................87 ^ Classification of settlements types ...................................................................................118 ^ Social types of settlements ................................................................................................125 § Ρ ANCIENT RUS TOWNS .....................................................................................................................141 υ Research history .................................................................................................................141 S Ways of towns formation ..................................................................................................184 g Structure of town. Downtown ..........................................................................................189 « Town trading quarters .......................................................................................................198 â Suburbs ................................................................................................................................206 CONTENTS CHRONOLOGICAL CLASSIFICATION AND FORMATION OF SETTLEMENTS ...............................................................................216 CERAMICS TYPOLOGY ..............................................................................................................................................217 Ceramics typology in the 10 th - 11 th centuries ..........................................................218 Ceramics of the 12 th - 15 th centuries ...........................................................................227 Pot bottom marks typology ..............................................................................................237 Pot ornamentation characteristics by chronological groups ........................................248 Patting artifacts and warfare articles ...............................................................................255 SETTLEMENTS CHRONOLOGY ..................................................................................................................259 Formation dynamics of open settlements .......................................................................259 Chronology of Old Rus fortified settlements .................................................................267 CONCLUSION .............................................................................................................................273 SUMMARY ....................................................................................................................................277 CONCLUZII ..................................................................................................................................279 SUPPLEMENTS ...........................................................................................................................281 REFERENCES ...............................................................................................................................557 ABBREVIATIONS .......................................................................................................................580 INDEX OF GEOGRAPHICAL NAMES ..................................................................................581 INDEX OF NAMES .....................................................................................................................589 висновки χ 09 U 2 cc w w u ω α. u o Результати археологічних досліджень усіх категорій поселень незначної g Ділянки Галицької землі дозволяють значно ширше і глибше уявити їхній розви- 2; ток з X по XIV ст. і ще раз засвідчують перспективність таких досліджень. Особливо ™ важливі вони для реконструкції історії феодального суспільства. Але, як неодноразово =Р засвідчували фахівці, писемні джерела не дають вичерпних відповідей на різноманітні § питання щодо давньоруських поселень. Додатковий, а в нашому випадку й основний ш матеріал з цього приводу дають археологічні джерела. Зрозуміло, що на основі та- ^ ких незначних даних неможливо вирішити питання загальноісторичного характеру, χ Накопичення й узагальнення аналогічних археологічних свідчень з інших областей S Давньоруської держави продовжує залишатися важливим завданням археологів і < істориків Давньої Русі. g Аналіз археологічних джерел та порівняння їх з писемними документами дозволя- g ють висвітлити історію населення межиріччя Верхнього Сірету та Середнього Дністра g протягом тривалого відтинку часу - з X по XIV ст. Це період, коли зазначена територія ^ входила до складу Давньоруської держави, згодом до Теребовльського, Галицько- g го, Галицько-Волинського князівств та Молдавського воєводства. >; У результаті досліджень поступово вимальовується складна і динамічна картина Ц розвитку давньоруських відкритих поселень, яка послідовно відображає три основні ^ етапи розвитку Давньої Русі в цілому. Всі поселення були ланками феодальної держави g і підпорядковані її ієрархічній структурі. Як показали дослідження на теренах краю, о існували різноманітні типи відкритих поселень, які виконували конкретні соціально- У, економічні функції. Останні базувалися на міцному фундаменті, закладеному ще у \| попередні часи. § Селища на території регіону нічим не відрізнялися від подібних пам яток на інших ΐ землях Русі. Вони мають яскраво виражений давньоруський характер. Ці пам ятки знахо- ■= Дяться в прямому генетичному зв язку із слов янськими поселеннями попереднього часу. ЦІ Виявлені відкриті поселення відносяться до трьох хронологічних періодів, що III висновки змінюють один одного, свідчать про постійне заселення досліджуваної території в дав¬ ньоруський час. Перший період в історії сільських поселень досліджуваних теренів датується X ст. Більшість їх концентрується в місцевостях з розвиненою гідросіткою. Для цього часу характерні, відносно великі, неукріплені поселення, на яких проживали вільні об¬ щинники. Інколи одне велике поселення було головним в общині, в інших випадках сільська община об єднувалася навколо двох-трьох селищ. Другий період датується XI - першою половиною XIII ст. У цей час загальна кількість поселень збільшується, що пов язано з освоєнням нових земель та зростан¬ ням кількості населення. За топографічними умовами, населення починає освоювати вододільні території, високі плато далеко від води. Зазначена тенденція вказує на те, що починає формуватися нова система заселення. Для цього періоду характерні се¬ лища середніх розмірів. У цілому, поселення зазначеного хронологічного зрізу за пло¬ щею менші за поселення більш раннього часу. Проте серед них зустрічаються й досить значні за площею, які могли бути погостами. У другій половині XII - першій половині ХНІ ст. Сиретсько-Дністровське межиріччя було найбільш заселеним, чому сприяв розвиток землеробства як основи господарства. Зібраний матеріал з відкритих поселень переконливо показує той висо¬ кий рівень розвитку досліджуваного регіону і земель Давньої Русі в цілому, який вони досягли напередодні нашестя орд Батия. Третій період історії сільських поселень охоплює період другої половини XIII - кінець XIV ст. У цей час ситуація різко змінюється, коли на значній частині поселень життя припиняється й відновлюється пізніше на іншій території. Це пов язується з на¬ валою монголо-татар та військово-політичними подіями, які відбувалися на зазначеній території. Як наслідок, Пруто-Дністровське межиріччя фактично залишається пуст¬ кою і більшість населення переміщується на територію Сірето-Прутського межиріччя. У цей час поселення зменшуються, переважають малодвірні, хоча зустрічаються й досить значні за площею. Як правило, останні є місцевими центрами певного виду ремесла. Скорочення числа відкритих поселень свідчить про важкі втрати, понесені сільським господарством - ведучою галуззю давньоруської економіки. Запустіли окультурені землі, порушились сформовані системи землеробства. Відновлюється життя на зазначеній території з входженням її до складу Молдавського воєводства. Більшість сучасних сіл вперше згадуються в документах з початку XV ст. Іншою категорією досліджуваних пам яток є укріплені поселення - городища. На досліджуваних теренах протягом X - XIV ст. відомо 32 городища. За соціально- типологічною класифікацією, тут були городища-князівські фортеці, феодальні замки та городища-сторожові фортеці. Матеріали князівських фортець X ст. дозволяють стверджувати, що зазначе¬ на територія була охоплена процесом «окняжіння», яке проводили київські князі. На нових теренах городища-князівські фортеці виступали форпостами феодальної адміністрації, виконували важливі функції захисту новоприєднаних територій і були головними осередками феодально-державної експлуатації населення. З початком епохи розвинутого феодалізму відбувається концентрація земельної власності в руках приватних осіб. Цей процес супроводжувався масовим будівництвом феодальних укріплених садиб. Феодальна садиба не лише забезпечувала панування його власника над навколишнім населенням, але й відігравала певну роль в обороні Га¬ лицького князівства від зовнішніх вторгнень. Цим, значною мірою, пояснюється той факт, що конструкція її оборонних ліній розрахована на витримування натиску ре¬ гулярних феодальних військ. Масове будівництво феодальних замків у XII - першій половині XIII ст. є свідченням того, що приватновласницька форма експлуатації на- ö селения стає в цей час провідною. д У зазначений період на теренах Сиретсько-Дністровського межиріччя продовжу- х вало розвиватися військово-оборонне зодчество, наслідуючи традиції більш ранніх * епох. У цей час значно ускладнюється система оборони і головна роль при цьому на- ^ лежить штучним земляним, а не дерев яним і природним укріпленням, характерним S для VIII - X ст. У цей час значного поширення набула техніка спорудження зрубів на о валах або спеціальних платформ-підсипок. 2 У залежності від соціального значення укріпленого поселення, змінювалася і си- «: стема конструкцій оборонних валів і ровів. У верхніх частинах зрубних стін влаш- « товувалися заборола. Ворота споруджувалися у вигляді проїзду у валах, на вершині ¡< яких була надворітна вежа. Для вилазок інколи робилися патерни, які виходили у рів. £ тт ...... ω Для спостереження за оточуючою місцевістю і захисту підходу до міських воріт, в Eb укріпленнях споруджувалися сторожові вежі. о У XII - XIV ст. відбувається ускладнення оборонного зодчества, а саме: на 2 Досліджуваних теренах з являється кам яне будівництво у формі донжонів і кам яних χ стін з баштами. S Порівняння оборонних споруд Сірето-Дністровського межиріччя з іншими =г територіями свідчить про те, що основні прийоми обладнання оборонних споруд І були в цей час на досліджуваних теренах близькі до військово-інженерного мистецт- Χ ва Давньоруської держави і Західної Європи. Це викликано спільним ходом розвитку ^ військового мистецтва та близькістю тактичних прийомів. У той же час специфічні Щ риси говорять про розвиток місцевих прийомів будування оборонних споруд. g У конструкції оборонних споруд Сірето-Дністровського межиріччя відзначаються ^ певні локальні особливості. Тут частіше, ніж у Середньому Подніпров ї, з переважай- ^ ням зрубних конструкцій, зустрічаються стовпові стіни. Як додатковий будівельний h матеріал для зміцнення валів, у Подністров ї частіше використовувалося каміння, ніж Щ на суміжних теренах Давньоруської держави. Ł Розвиток оборонного зодчества городищ регіону йшов у ногу з розвитком s фортифікації розвинених на той час країн Європи, а наявність глибокоешелонованих gr, укріплень та брам вже до татарської навали вказує на широку обізнаність городничих g 3 передовими досягненнями європейської фортифікації. χ Таким чином, системи укріплень городищ Сірето-Дністровського межиріччя були І Досить складними та міцними і відповідали усім вимогам військово-оборонного зод- g чества того часу. υ В умовах постійної напруженої боротьби місцевого населення з численними g зовнішніми ворогами, а також внаслідок внутрішнього розвитку еволюціонувала його £ військова майстерність та організація, якісно зростало оборонне зодчество, удоско- m налювалася зброя. Високий рівень військової справи за таких умов служив гарантом поступального розвитку і незалежності молодої Давньоруської держави, південно- західним форпостом якої були досліджувані терени. ρ висновки Важливе значення в історії місцевого населення відігравали міста. Формуван¬ ня міст як історичного явища починається на досліджуваній території наприкінці ^ ст· У перехідний період соціально-економічного та політичного розвитку східнослов янського суспільства. Розвинулося міське життя, коли досліджувані терени входили до складу Галицько-Волинського князівства. Міста виникли в добре розви¬ нених землеробських районах і розвивалися поступово з більш давніх давньоруських поселень (Василів, Хотин), а Ленківці на Пруті почали розвиток з військової фортеці, збудованої галицькими князями для захисту торговельних шляхів. Міста, розташовані на великих водних артеріях, біля важливих переправ, їх укріплення, на відміну від інших фортець, розміщувалися на невисоких мисах Дністра (Василів, Хотин) та в долині р. Прут (Ленківці). Таке розміщення пов язано, очевидно, з торговельними шляхами, які проходили по Дністру (водний) та долиною Пруту (су¬ хопутний). Міста регіону складалися з двох основних частин: дитинця і посаду. В околицях знаходилися феодальні двори і селища, які теж входили в склад міської території. Археологічні матеріали свідчать про те, що торгово-ремісничі посади-общини, як головні складові частини давньоруських міст, мали свою територію, часто укріплення, торгово-вічові майдани, общинні об єднання-братчини згруповані навко¬ ло християнських храмів. Посади забудовувалися, головним чином, садибами дрібних виробників. У результаті розвитку соціальної диференціації, тут з являлися садиби ба¬ гатих людей: професійних купців, великих землевласників тощо. Таким чином, представлені матеріали дають змогу простежити розвиток поселенсь¬ ких структур досліджуваного регіону протягом тривалого відтинку часу, відзначити періоди їх розквіту та занепаду. Подальші дослідження, можливо, допоможуть погли¬ бити наші знання про ці археологічні пам ятки χ CQ и s 2 SUMMARY I w α, w U tq α, Ö О О The results of the archeological research of different settlements in the Halych region allow to imagine the history of its development from the 10th to 14th centuries and shows the perspectives of such research. It is especially important for reconstruction of the feudal society history. But as it was asserted by experts the written sources can not present full answers to different questions about Old Rus settlements. Additional and, and in this case, major material can be taken _ from archeological sources. It is clear that it is not possible to solve general problems on the base of « such materials. Collecting and generalizing of the same archeological evidence from different regions ¿j of the Old Rus State still remain an important task of the archeologists and historians of the country, χ The analysis of the archeological sources and their comparison with written documents allows g uncovering the history of the population between the Upper Siret and Middle Dnister Rivers during < a long period of time from the 10th to the 14th centuries. The period when the above mentioned g territory was a part of Kyiv State and later became a part of Terebovlia, Halych and Halych- Volyn g knighthoods. As a result of the research a complicated and dynamic picture of Old Rus settlements g development, which reflects the major steps in its development, is clearly seen. All settlements were ,\| the parts of the feudal state and were under its ruling. The research in our region showed different \| types of open settlements which included certain economic and social functions. The latter had g strong foundations laid earlier. >; The villages in Northern Bukovyna did not differentiate from those in other regions of Rus. J They had an expressive Old Rus character. s These monuments had direct genetic connections with the Slavic settlements of the p previous time. ,~ Discovered open settlements related to three chronological periods, which change one \| another, show the permanent habitation of the territory under investigation in old Rus period. The § territory between Siret and Dnister rivers was the most populated in the second half of the 1 2th - \| the first half of the 1 3th centuries. The reason of this was farming as a basis of economy. Collected ■= from the open settlements material testifies about high level of development both of the region III under study and the entire Old Rus which had been achieved before Batyi s invasion. Ill SUMMARY The territory under study started to decline since the middle of the 13th century which was connected with the worsening of the political and military situation in the region as a 7Jţ result of the Mongol-Tatar invasion. Reduction of the amount of the open settlements shows = the losses in agriculture — the leading branch of the Old Rus economy. Gradual growth of the population and rural settlements dates the border of the 13th-14th centuries. But even that time economy did not revive completely on the territory between Siret and Dnister rivers. The other category of the monuments are fortified settlements - «horodyshcha» (sites of Old settlements). Materials of «kniaz» (knight) fortresses of the 10th century allow to affirm that the mentioned territory was involved in the process of «okniazinnia» (becoming knighthood), which was carried out by Kyiv knights. Fortified «horodyshcha» were the outpost of the feudal administration, carried out the important defense functions of new territories and were the major cells of the feudal and state exploitation of the population. Military and defense construction following the traditions of the earlier epochs was still going on in the 12th-13th centuries. That time the defense system became more complicated and the leading role belongs to the hand-made soil fortifications. Since the beginning of the epoch of the developed feudalism the concentration of the property in private persons took place. This process was followed by mass construction of the fortified mansions. The feudal castle provided not only his owners ruling over the environment but also played a certain role in the defense of Halych knighthood from the outer invasions. This explains the fact that the construction of defense lines could resist the attack of the regular army. Mass construction of the castles in the 12th - the first half of the 13th centuries is the evidence that this form of the privately owned exploitation became the leading. The appearance of the towns is a characteristic feature of the feudal relationship development. These settlements were considerable points of the transit trade, important border outposts of the Halych Rus, and the centres of cultural development of the local population. The absolute majority of the samples taken from these settlements have close or full correspondence with the ones found in the excavations of many settlements of the Old Rus period. The similarity of the material culture of the local population with culture of the other eastern Slavic lands of Eastern Europe allows affirming with the confidence that the country between the Siret and Dnister rivers was inhabited with the Rus Slavic population. The discovered archeological materials witness about the unity of material culture and spiritual life of the Old Rus population taking into consideration certain local peculiarities of the ethnographic character. The evident common Rus cultural features of the population of the mentioned region additionally confirm the following conclusions of the Ukrainian experts: the Old Rus population of Bukovyna was the component of the single East Slavic nationality. At the same time the findings in the entombment of the 12th-14th centuries of the silver decoration («chilets»), the part of the wedding garment, known nowadays in Bukovyna according to ethnographic sources, unchangeable view of this finery shows the ethnic stability of Northern Bukovyna population. The Mongol-Tatar invasion had negative influence on the economic development of the country between the Siret and Dnister rivers. Many settlements, «horodyshcha» and towns disappeared. Old Rus merchant routes on the Dnister and Prut rivers gradually declined. The decline of handicrafts vividly seen in pottery is also noticeable. The pottery of the second half of the 1 3th- 1 4th is marked by the negligent production. Mass destruction of the feudal homesteads and rural settlements demonstrates the losses of the agricultural production - the leading brunch of the Old Rus economy. > Я ι X са è y x o CONCLUZII I d, Ш u ω α, о Rezultatele cercetărilor arheologice a tuturor categoriilor de aşezări de pe o parte neînsemnată 2 de pământ galiţian ne permit să ne imaginăm mult mai bine istoria dezvoltării lor din sec. X până g in sec. XIV şi încă o dată confirmă perspectiva cercetărilor de acest fel. Dar, precum au mărturisit S in repetate rânduri specialiştii, izvoarele srise nu răspund pe deplin la diverse întrebări, referitor la з- aşezările vechi ruseşti. Suplimentar, iar în cazul nostru şi materialul de bază în această privinţă ne dau Ц izvoarele arheologice. Este cert faptul că, în baza unor materiale destul de puţine, este cu neputinţă Џ să dăm răspuns la întrebările cu caracter istoric. Acumularea şi catalogarea mărturiilor arheologice ş g g S analogice din alte regiuni a statului Vechi rus continuă să fie o temă de cercetare importantă pentru x arheologii şi istoricii Rusiei Vechi. ЇЇ Analiza izvoarelor arheologice şi compararea lor cu documentele scrise ne permite să aruncăm и lumină asupra istoriei populaţiei Şiretului de Sus şi Nistrului de mijloc pe parcursul unei perioade x îndelungate de timp din sec. X până în sec. XIV Aceasta este perioada, când teritoriul amintit intra în p componenţa statului Kievian, iar cu timpul la regatele Terebovlinskii, Galiţia şi Galiţia de Volani. \| în urma cercetărilor treptat se reliefează un tablou complex şi dinamic de dezvoltare a aşezărilor g deschise vechi ruseşti, care în mod consecvent reflectă etapele de bază a dezvoltării Rusiei vechi în ,^ totalitate. Toate aşezările au fost părţi componente ale statului feodal, şi subordonate structurii lui \| ierarhice. Cum au arătat cercetările, pe terenurile plaiului au existat diferite tipuri de aşezări deschise, ? care îndeplineau funcţii social-economice concrete. Cele din urmă se bazau pe fundamentul puternic, ~ care a fost pus încă în timpurile precedente. 4 Aşezările de pe teritoriul Bucovinei de nord nu se deosebesc cu nimic de alte monumente pe « celelalte pământuri ale Rusiei. Ele au un caracter bine pronunţat vechi slav. Aceste monumente se află § într-o legătură genetică directă cu aşezările slave din timpul trecut. jj Aşezările descoperite, ce datează din trei perioade cronologice, care se succed, mărturisesc >s despre popularea permanentă a teritoriului cercetat în timpul vechi rus. în a doua jumătate a £ secolului XII - prima jumătate a secolului XIII teritoriul dintre Şiret şi Nistru era cel mai populat şi § a facilitat dezvoltarea agriculturii ca bază a gospodăriei. Materialul adunat de pe aşezările deschise § demonstrează convingător acel nivel ridicat de dezvoltare a regiunii cercetate şi a pământurilor vechii Rusii în general, care a fost atins înainte de invazia oardei lui Batâi. CONCLUZII La mijlocul secolului XII teritoriul cercetat a suferit decădere, care era legat de înrăutăţirea generală a situaţiei politico-militare în regiune în urma năvălirii tataro-mongole. Scăderea numărului de aşezări deschise ne mărturiseşte despre pierderile considerabile care le -а avut gospodăria sătească - ramura cea mai importantă a economiei vechi ruseşti. Pământuri însămânţate delăsate, sistemele deja formate ale agriculturii - stricate. Reînnoirea treptată a numărului populaţiei şi a aşezărilor săteşti revine hotarului dintre sec. XIII - XIV Dar şi în acest timp nu îndeajuns a fost reînnoit nivelul economic a teritoriului dintre Şiret şi Nistru din perioada de până la invazia mongolă. Altă categorie a monumentelor cercetate este întărirea aşezărilor - aşezările umane fortificate. Materialele fortăreţelor domneşti din sec. al Х -lea ne permit să afirmăm că teritoriul amintit a fost cuprins de procesul de «îndomnire», care era purtat de domnii kieveni. Pe terenurile noi aşezările umane fortificate - fortăreţele domneşti aveau rolul de avanpost pentru administraţia feodală, îndeplinind importante funcţii de apărare a teritoriilor noi alăturate şi erau principalul centru a expluatării feodale de stat a populaţiei. în sec. XII - XIII pe terenurile dintre Şiret şi Nistru continua să se dezvolte arhitectura militară de apărare moştenind tradiţiile epocilor de mai înainte. în acest timp se complică considerabil sistemul de apărare şi rolul principal îl deţin întăriturile artificiale de pământ dar nu cele de lemn şi naturale caracteristice pentru sec. VIII - X. începând cu epoca feudalismului dezvoltat are loc concentrarea proprietăţii funciare în manilor persoanelor private. Acest proces era însoţit de construcţii masive a conacurilor întărite feodale. Cetatea feodală asigura nu numai domnirea stăpânului ei asupra populaţiei din împrejurime, dar a jucat şi un rol anume în apărarea cnezatului Galiţian de intervenţiile externe. Prin aceasta într-o mare măsură se explică acel fapt, că construirea liniilor de apărare este contată pentru a rezista atacurilor armatelor feodale regulate. Construirea în masă a cetăţilor feodale în sec. XII - prima jumătate a sec. XIII mărturiseşte că forma de proprietate privată de expluatare a populaţiei devine în acest timp de frunte. Un indiciu însemnat a dezvoltării relaţiilor feodale şi a marilor mişcărilor social-economice pe teritoiile cercetate este apariţia oraşelor. Aceste structuri de aşezări erau puncte importante ale comerţului de tranzit, importante avanposturi de frontieră a Rusiei Galiţiene, şi centre ale dezvoltării culturii populaţiei locale. Majoritatea absolută a obiectelor din aşezările regiunii are analogii apropiate sau depline între obiectele din aceeaşi perioadă, găsite în săpăturile din diferite aşezări din epoca veche rusă. Asemănările culturii materiale a populaţiei locale cu cultura altor teritorii slave de răsărit a Europei de Est ne permite cu încredinţare să afirmăm, că teritoriul dintre Şiret şi Nistru era populat de populaţie slavo-rusă. Materialele arheologice găsite ne mărturisesc despre unirea dintre cultura materială şi viaţa spirituală a populaţiei arhaice a Rusiei prin prezenţa unor trăsături caracteristice locale cu caracter etnografic. Trăsăturile culturale comune ruse bine conturate a populaţiei din regiunea cercetată ne confirmă suplimentar concluziile specialiştilor din ţară despre aceea, că populaţia veche rusă a Bucovinei era o parte componentă a poporului slav de est. Totodată obiectele găsite în îngropările din sec. XII - XIV rămăşiţa de argint a coroniţei - o parte componentă a portului de nuntă, cunoscut după datele etnografice în Bucovina şi acum, aspectul neschimbat al acestui veşmânt pe parcurs de multe secole ne spune despre o permanenţă a componenţei etnice a populaţiei din Nordul Bucovinei. Năvălirea mongolo-tatară a influienţat negativ dezvoltarea economică a teritoriului dintre Şiret şi Nistru. Aici şi-au sfârşit existenţa multe aşezări simple şi aşezări umane fortificate, oraşe vechi ruseşti. Treptat au ajuns în declin drumurile comerciale pe Nistru şi Prut. Se observă şi decăderea meşteşugurilor ce se vede cel mai bine în olărie. Vesela de ceramică din a doua jumătate a sec. XIII-XIV se evidenţiază prin confecţionare neglijentă. Distrugerea masivă a conacurile feodale, a aşezărilor săteşti mărturisesc despre pierderea grea, care au avut-o gospodăriile săteşti - ramura principală a economiei ruseşti vechi.
any_adam_object	1
author	Voznyj, Ihor P.
author_facet	Voznyj, Ihor P.
author_role	aut
author_sort	Voznyj, Ihor P.
author_variant	i p v ip ipv
building	Verbundindex
bvnumber	BV039151623
ctrlnum	(OCoLC)745517753 (DE-599)BVBBV039151623
format	Book
fullrecord	<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><collection xmlns="http://www.loc.gov/MARC21/slim"><record><leader>01395nam a2200313 cc4500</leader><controlfield tag="001">BV039151623</controlfield><controlfield tag="003">DE-604</controlfield><controlfield tag="005">20110728 </controlfield><controlfield tag="007">t\|</controlfield><controlfield tag="008">110721s2009 xx ab\|\| \|\|\|\| 00\|\|\| ukr d</controlfield><datafield tag="020" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">9789664070390</subfield><subfield code="9">978-966-407-039-0</subfield></datafield><datafield tag="035" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">(OCoLC)745517753</subfield></datafield><datafield tag="035" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">(DE-599)BVBBV039151623</subfield></datafield><datafield tag="040" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">DE-604</subfield><subfield code="b">ger</subfield><subfield code="e">rakwb</subfield></datafield><datafield tag="041" ind1="0" ind2=" "><subfield code="a">ukr</subfield></datafield><datafield tag="049" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">DE-12</subfield></datafield><datafield tag="084" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">7,41</subfield><subfield code="2">ssgn</subfield></datafield><datafield tag="100" ind1="1" ind2=" "><subfield code="a">Voznyj, Ihor P.</subfield><subfield code="e">Verfasser</subfield><subfield code="4">aut</subfield></datafield><datafield tag="245" ind1="1" ind2="0"><subfield code="a">Istoryko-kulʹturnyj rozvytok naselennja mežyriččja verchnʹoho Siretu ta serednʹoho Dnistra v X - XIV st.</subfield><subfield code="n">1</subfield><subfield code="p">Poselennja</subfield><subfield code="c">Ihor Voznyj</subfield></datafield><datafield tag="264" ind1=" " ind2="1"><subfield code="a">Kyïv</subfield><subfield code="b">Vydavnyctvo Zoloti Lytavry</subfield><subfield code="c">2009</subfield></datafield><datafield tag="300" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">591 S.</subfield><subfield code="b">zahlr. Ill. u. Kt.</subfield></datafield><datafield tag="336" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">txt</subfield><subfield code="2">rdacontent</subfield></datafield><datafield tag="337" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">n</subfield><subfield code="2">rdamedia</subfield></datafield><datafield tag="338" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">nc</subfield><subfield code="2">rdacarrier</subfield></datafield><datafield tag="773" ind1="0" ind2="8"><subfield code="w">(DE-604)BV039151609</subfield><subfield code="g">1</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSB Muenchen</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=024169400&sequence=000003&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Inhaltsverzeichnis</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSB Muenchen</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=024169400&sequence=000004&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Abstract</subfield></datafield><datafield tag="940" ind1="1" ind2=" "><subfield code="n">oe</subfield></datafield><datafield tag="943" ind1="1" ind2=" "><subfield code="a">oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-024169400</subfield></datafield></record></collection>
id	DE-604.BV039151623
illustrated	Illustrated
indexdate	2024-12-20T15:51:13Z
institution	BVB
isbn	9789664070390
language	Ukrainian
oai_aleph_id	oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-024169400
oclc_num	745517753
open_access_boolean
owner	DE-12
owner_facet	DE-12
physical	591 S. zahlr. Ill. u. Kt.
publishDate	2009
publishDateSearch	2009
publishDateSort	2009
publisher	Vydavnyctvo Zoloti Lytavry
record_format	marc
spellingShingle	Voznyj, Ihor P. Istoryko-kulʹturnyj rozvytok naselennja mežyriččja verchnʹoho Siretu ta serednʹoho Dnistra v X - XIV st.
title	Istoryko-kulʹturnyj rozvytok naselennja mežyriččja verchnʹoho Siretu ta serednʹoho Dnistra v X - XIV st.
title_auth	Istoryko-kulʹturnyj rozvytok naselennja mežyriččja verchnʹoho Siretu ta serednʹoho Dnistra v X - XIV st.
title_exact_search	Istoryko-kulʹturnyj rozvytok naselennja mežyriččja verchnʹoho Siretu ta serednʹoho Dnistra v X - XIV st.
title_full	Istoryko-kulʹturnyj rozvytok naselennja mežyriččja verchnʹoho Siretu ta serednʹoho Dnistra v X - XIV st. 1 Poselennja Ihor Voznyj
title_fullStr	Istoryko-kulʹturnyj rozvytok naselennja mežyriččja verchnʹoho Siretu ta serednʹoho Dnistra v X - XIV st. 1 Poselennja Ihor Voznyj
title_full_unstemmed	Istoryko-kulʹturnyj rozvytok naselennja mežyriččja verchnʹoho Siretu ta serednʹoho Dnistra v X - XIV st. 1 Poselennja Ihor Voznyj
title_short	Istoryko-kulʹturnyj rozvytok naselennja mežyriččja verchnʹoho Siretu ta serednʹoho Dnistra v X - XIV st.
title_sort	istoryko kulʹturnyj rozvytok naselennja mezyriccja verchnʹoho siretu ta serednʹoho dnistra v x xiv st poselennja
url	http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=024169400&sequence=000003&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=024169400&sequence=000004&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA
volume_link	(DE-604)BV039151609
work_keys_str_mv	AT voznyjihorp istorykokulʹturnyjrozvytoknaselennjamezyriccjaverchnʹohosiretutaserednʹohodnistravxxivst1

Verfügbarkeit

‌

Inhaltsverzeichnis