Lʹvivsʹkyj monetnyj dvir: u XIV - XV stolittjach
Gespeichert in:
| Beteilige Person: | |
|---|---|
| Format: | Buch |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Lʹviv
Lʹvivoblenerho
2008
|
| Schlagwörter: | |
| Links: | http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=017377507&sequence=000003&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=017377507&sequence=000004&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |
| Beschreibung: | In kyrill. Schr., ukrain. - Zsfassung in engl. und poln. Sprache |
| Umfang: | 221 S. zahlr. Ill. |
| ISBN: | 966789391X |
Internformat
MARC
| LEADER | 00000nam a2200000 c 4500 | ||
|---|---|---|---|
| 001 | BV035457593 | ||
| 003 | DE-604 | ||
| 005 | 20090511 | ||
| 007 | t| | ||
| 008 | 090428s2008 xx a||| |||| 00||| ukr d | ||
| 020 | |a 966789391X |9 966-7893-91-X | ||
| 035 | |a (OCoLC)644456984 | ||
| 035 | |a (DE-599)BVBBV035457593 | ||
| 040 | |a DE-604 |b ger |e rakwb | ||
| 041 | 0 | |a ukr | |
| 049 | |a DE-12 | ||
| 084 | |a 7,41 |2 ssgn | ||
| 100 | 1 | |a Kryžanivsʹkyj, Andrij Lʹvovyč |d 1947- |e Verfasser |0 (DE-588)138003718 |4 aut | |
| 245 | 1 | 0 | |a Lʹvivsʹkyj monetnyj dvir |b u XIV - XV stolittjach |c Andrij Kryžanivsʹkyj |
| 264 | 1 | |a Lʹviv |b Lʹvivoblenerho |c 2008 | |
| 300 | |a 221 S. |b zahlr. Ill. | ||
| 336 | |b txt |2 rdacontent | ||
| 337 | |b n |2 rdamedia | ||
| 338 | |b nc |2 rdacarrier | ||
| 500 | |a In kyrill. Schr., ukrain. - Zsfassung in engl. und poln. Sprache | ||
| 648 | 7 | |a Geschichte 1300-1500 |2 gnd |9 rswk-swf | |
| 650 | 0 | 7 | |a Münze |0 (DE-588)4040629-5 |2 gnd |9 rswk-swf |
| 651 | 7 | |a Ukraine |0 (DE-588)4061496-7 |2 gnd |9 rswk-swf | |
| 689 | 0 | 0 | |a Ukraine |0 (DE-588)4061496-7 |D g |
| 689 | 0 | 1 | |a Münze |0 (DE-588)4040629-5 |D s |
| 689 | 0 | 2 | |a Geschichte 1300-1500 |A z |
| 689 | 0 | |5 DE-604 | |
| 856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSBMuenchen |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=017377507&sequence=000003&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Inhaltsverzeichnis |
| 856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSB Muenchen |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=017377507&sequence=000004&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Abstract |
| 940 | 1 | |n oe | |
| 942 | 1 | 1 | |c 330.09 |e 22/bsb |f 0902 |g 477 |
| 943 | 1 | |a oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-017377507 | |
Datensatz im Suchindex
| _version_ | 1819327597514850304 |
|---|---|
| adam_text | Зміст
Від автора
................................................................................................................................................
б
1.
Вступ
....................................................................................................................................................... 8
2.
Історичні обставини виникнення та діяльності львівського
монетного двору у
XIV-XVcT
.....................................................................................14
2.1.
Захоплення Галицького князівства польським королем
Казимиром
III
..................................................................................................................14
2.2.
Обставини переходу Галицьких земель під владу
угорського короля у
1370-1382
рр
...................................................................20
2.3.
Зміни у політичному житті Польщі, Угорщини
та Галицької
Руси в
1382-1387
рр
...................................................................27
2.4.
Галицька Русь під пануванням польського короля
Владислава Ягайла
..........................................................................................................32
3.
Опис характерних ознак окремих типів та різновидів галицько-
руських монет, хронологічна послідовність їх карбування
....................41
3.1.
Монетний обіг на ринках Галицько-Волинського князівства
у першій половині
XIVcT
.....................................................................................41
3.2.
Галицько-руські монети польського короля
Казимира
III........
45
3.3.
Іконографія перших типів монет
львівського монетного двору
..............................................................................70
3.4.
Галицько-руські монети
Владислава Опольського
та
Людовика
Угорського з часу підпорядкування
Галицької
Руси
Угорщині
....................................................................................74
3.5.
Загадка галицько-руського
грошика Владислава
Опольського
із зображенням орла
................................................................................................82
3.6.
Галицько-руські грошики польського короля
Владислава
Ягайла
......................................................................................................94
3.7.
Львівські півгроші
Владислава
Ягайла
....................................................113
3.8.
Підсумкова таблиця різновидів монет львівського
монетного двору
XIV-XV
ст.,
їх основні ознаки, метрологія
та хронологічна послідовність карбування
..........................................126
3.9.
До питання про обтинання празьких грошів в галицьких
землях у
XIV
ст
.......................................................................................................129
3.10.
Короткі висновки з досліджень галицько-руських монет
XIV-XVcT
.....................................................................................................................138
4.
Історія дослідження та створення колекцій галицько-руських
монет
XIV-XV
ст
.................................................................................................................151
Каталог типів та різновидів монет Галицької
Руси
XIV-XV
ст
...........171
Бібліографія до питання діяльності львівського монетного
двору у
XIV-XV
ст
.............................................................................................................207
Резюме
................................................................................................................................................211
Про автора
........................................................................................................220
THE RESUME
In the first decades of
XIV
the Prague s money had started to circulate on
markets of the Halytsko-Volynske principality. The need for a turnaround coin
and benefit gained by the European monarches from a release of own money,
created preconditions for own monetary issue in the Halytsko-Volynske prin¬
cipality.
This period coincided with a conquest of the Galician lands by the Polish
kingdom. Therefore, the beginning of stamping of galician-rus coins in Lviv re¬
fers to
1353-1355,
under domination of the Polish king
Kazimir
III.
Monetary
stopa
of silver galician-rus coins had been chosen in conformi¬
ty with
a stopa
of Prague s coin. The Prague s penny in the fifties, according to
K.
Kastelina,
had such metrological parameters
- 94%
standard of coinage, gross
weight
3,58
gr. and contents of pure silver
-
3,36gr. Metrological analysis of sil¬
ver coins shows that first galician-rus coins of
Kazimir
III with gross weight and
contents of pure silver (1.69gr. and 1.61gr respectively) were equaled to a half
of the Prague s penny. Thus, the rate of galician currency provided for the
reception
5 %
profit from monetary stamping. It is visible as concerning to gross
weight of coins (3,58gr. in the Prague s penny and 2xl,69gr.xl,05 =3,55gr. in two
galician coins), and concerning contained pure silver
(3,36
gr. and, accordingly,
2xl.61gr.xl.05=3,38gr.).
In the further, the galician currency repeated all inflationary processes
which occured to the Czech coin. The first downturn of a rate took place in
1360,
during the reign of
Kazimir
III, at stamping his later versions of galician-
rus coins, and in due course at the end of seventies and after
1384.
There were
also features at the same time. The weight of galician-rus coins decreased but,
a test of silver from which coins were minted, was invariably high
(95-91,6%)
to
the beginning of nineties of
XIV.
The weight of Prague s pennies decreased a lit¬
tle bit less, however data about a test of their metal display an intensive reduc¬
tion of silver contained in them, for the similar period, up to
74%.
In total sum of these parameters the cost of galician
rus
pennies of
Kazimir
(1353-1370),
Vladislav
Opolski
(1372-1379
and
1386),
Lui
Hungarian
(1379-1382)
and Vladislav Jagajlo first issues
(1387-1394)
was constantly kept on
a half of Prague s penny.
Galician monetary system was not connected with the Polish one. Until the
currency reform of
1367,
when
Kazimir
had introduced stamping of kvartnyky
and pennies in Krakiw, there were unvaluable denars in circulation in the Polish
market. The weight and contents of silver of the first galician-rus coins were
considerably higher than crown kvartnyky and greater than in a half of Krakiw s
pennies. It rejects the thesis about a simultaneity of the beginning of monetary
issue in Lviv and of a currency reform carrying out in Poland. Eventually, dif¬
ferent monetary face-values show on it
-
coins were not produced in Lviv instead
of copper denars production, unknown to the Polish monetary circulation.
Release of copper denars was an interesting phenomenon and emphasized
the autonomy of Galician
Rus
in the Polish kingdom even more. Behind the cal¬
culations led by the author, on one silver penny amounted to
60
pieces or
kopna
of copper galician-rus denars. If one could add to it the face-value of galician-
.217
rus
coin of the half of Prague s coin, an establishment of galician-rus monetary
system is necessary to recognize enough successful.
During a civil war in Hungary, the former deputy of the Hungarian King
in
Rus
Vladislav Opolsky returned to Lviv. In
1386,
in conditions of the certain
independence of the board of galician grounds, he produced pennies with dou¬
ble arms in Lviv
-
Rus lion
and patrimonial high-silesian eagle. In some years
on this sample (coins with two arms) the production of pennies begun in
Moldova and Podils k coins of the Lithuanian prince
Konstantin Korijatovich
in
Smotrych. In due course, same two arms galician-rus coins were minted in Lviv
by Vladislav Yagajlo.
In
1394
Vladislav Yagajlo carried out new monetary reform in the Polish
Kingdom, having entered mass release of Krakiw s halfcoins with contents of sil¬
ver
20 %
smaller than in modern galician-rus pennies. Lviv had been forced, con¬
sidering an impossibility to compete in the market with the worst coins, to pass
on a new monetary
stopa
with a similar deficiency to the Prague s currency. This
underestimated monetary
stopa
adhered in Lviv at the release of a new galician
monetary unit
-
Lviv s halfcoin which issue begun in
1399.
Lviv halfcoins were
produced in
1399-1408
with metrological parameters which completely matched
parameters of crown halfcoins. With the termination at the same time of stamp¬
ing of copper galician-rus denars, from the very beginning of Vladislav Jagajlo s
board, asserted to the restriction of the autonomy of Galician
Rus
and its grad¬
ual transfer in the status of the Polish province. Lviv mint was closed and,
accordingly, stopped stamping Lviv s halfcoins in
1408,
similarly to as it had been
made a year before that with the release of crown pennies in Krakiw. Krakiw
mint was not paying emitting of the enough qualitative halfcoins as at this time
it actively minted low value denars and ternars.
The author investigated more than
1700
galician-rus coins and had estab¬
lished, that during
1353-1408 7
masters worked on the Lviv mint. He had point¬
ed characteristic attributes that make possible to separate a stamp of separate
versions of the galician coins, and also had defined chronological sequence and
years of their stamping.
Questions of a mass cut off of the Prague s pennies on the former districts
of the Halytsko-Volynske principality was investigated in a separate part. Cut
off Prague s money can be classified into three groups concerning sizes of the
cut off metal. The coins which had been cut off on averse to a half of an inscrip¬
tion top of the legend concern to the first group
-
with rough weight l,89-2,40gr.
The second group of the Prague s pennies is cut off on a circular line which
divides the top and the bottom lines of a legend averse, with weight
1,47-1,5
7gr.
The third group of coins in weight l,16-l,31gr. is cut off the most, to a half of
an inscription of the bottom averse line
.
For the assumption of the author, the first group of pennies were cut off
in the first half of
XIV
to a half of the weight of a miscal
-
silver weight unit of
Golden Horde. In the last quarter of this century, with a coming of lightweight
Prague s pennies of Vaclav IV in markets of Galician
Rus ,
money of releases of
the previous Czech kings were cut off to the weight of new coins of Vaclav IV.
The second group of the Prague s pennies was cut off to the size of gali¬
cian-rus coins and was thrown in circulation together with galician coins. The
218.
reason was an economic gain. The first versions of galician-rus coins of
Kazimir
with a weight of
l.ól-l.ľogr.
were heavier than the second group of the cut off
Prague s pennies. The first-class sample of galician-rus coins did this benefit even
greater.
Prague s money of the third group have significant attritions which speci¬
fy long time of their circulation.
Obviously, this is Prague s money of Vaclav II, Jan Luxembourg and
Charles IV cut off to sizes of the first and second groups, which in due course,
in
1372-1394
exscinded to the weight of galician-rus coins of Vladislav Opolsky,
Lui
Hungarian and Vladislav Jagajlo. The newest, i.e. Vaclav s IV Prague s pen¬
nies, were not cut off in
Rus
generally. Calculations show that it would be
unprofitable. The insignificant quantity of the cut off Prague s pennies to sizes
of the third group can be an acknowledgement.
In the catalogue of galician-rus coins more than
178
basic stamp versions
are provided sorted by differences in legends, in particular mistakes in words.
Variants caused by different signs between words are not beeing taken into con¬
sideration. For simplification of an establishment of differences of an inscription
by red color certain places are emphasid and, distinguish a legend of a separate
coin from standard one.
Defining degrees of a rarity of coins and a collection condition of their
preservation the author adhered to the criteria introduced by the known Polish
numismatist-researcher Edmund Kopitski. For all coins their rough cost in a
scale of points of a relative rarity is resulted also.
The market price for some sorts of coins is indicated in comments based
upon sizes of starting rates and final payments reached on numismatical auctions.
,219
РЕЗЮМЕ
Вже у перших десятиліттях
XIV
ст. на ринки Галицько-Волинського
князівства почали надходити празькі гроші. Потреба в обіговій монеті та
вигода, яку отримували європейські монархи від випуску власних грошей,
створювали передумови і для власної грошової емісії у Галицько-Волинсь-
кому князівстві.
Цей період співпав із завоюванням галицьких земель Польським коро¬
лівством. Тому початок карбування галицько-руських монет у Львові відно¬
ситься до
1353-1355
pp.,
за панування польського короля
Казимира
III.
Монетна стопа срібних галицько-руських грошиків була вибрана у
відповідності до стопи празьких грошів. Метрологічний аналіз срібних
монет, показує, що перші галицько-руські грошики
Казимира
III
за загаль¬
ною вагою та вмістом чистого срібла (відповідно
1,69
та
1,6
1г) дорівнювали
половині празького гроша. Празький
грош
у 50-тих роках, згідно К. Касте-
ліна, мав такі метрологічні показники
-
проба
94%,
загальна вага 3,58г і
вміст чистого срібла
—
3,36г. При цьому, курс галицької валюти передбачав
отримання
5%
прибутку від монетного карбування. Це видно як у відношен¬
ні до загальної ваги монет (3,58г в празькому гроші і 2х1,69г.х1,05 =3,55г в
двох галицьких грошиках), так і стосовно вмісту чистого срібла (3,36г і, від¬
повідно, 2х1,61г.х1,05=3,38г).
В подальшому, галицька валюта повторювала всі інфляційні процеси,
що відбувалися з чеською монетою. Перше пониження курсу відбулося у
1360
році, ще за правління
Казимира
III
при карбуванні пізніших різнови¬
дів його галицько-руських грошиків, а згодом наприкінці 70-тих років і
після
1384
року. При цьому були й свої особливості. Вага галицько-русь¬
ких грошиків зменшувалася, зате проба срібла, з якого карбували монети,
до початку 90-тих років
XIV
ст. була незмінно високою
(95-91,6%).
Вага
празьких грошів знижувалася дещо менше, однак дані про пробу їх металу
відображають інтенсивне зменшення вмісту в них срібла, за аналогічний
період, до
74%.
За сумою цих показників вартість галицько-руських грошиків
Казими¬
ра
III
(1353-1370
pp.),
Владислава Опольського
(1372-1379
pp.
і
1386
р.), Лю¬
довика
Угорського
(1379-1382
pp.)
і перших емісій
Владислава Ягайла
(1387-
1394
pp.)
постійно утримувалася на рівні половини празького гроша.
Галицька монетна система не була пов язана з польською. До грошо¬
вої реформи
1367
року, коли Казимир
III
запроводив карбування у Крако¬
ві квартників і грошів, на польському ринку в обігу знаходилися маловар¬
тісні денарії. Вага і вміст срібла перших галицько-руських грошиків були
значно вищими від коронних квартників і більшими ніж у половині краків¬
ських грошів. Це відкидає тезу про одночасність початку монетної емісії у
Львові і проведення у Польщі грошової реформи. Зрештою, на це вказують
і різні монетні номінали
-
у Львові не випускали грошів, натомість карбу¬
вали мідні денарії, невідомі польському грошовому обігу.
Випуск мідних денаріїв був цікавим явищем і ще більше підкреслював
,211
автономію Галицької
Руси у
Польському королівстві. За підрахунками, про¬
веденими автором, на один срібний
грошик
припадало
60
шт. або ж копа
мідних галицько-руських денаріїв. Якщо до цього додати встановлення вар¬
тості галицько-руського
грошика на
рівні половини празького гроша, побу¬
дову галицької монетної системи слід визнати доволі вдалою.
Під час громадянської війни в Угорщині, у Львів повернувся колишній
намісник угорського короля в
Руси
-
Владислав
Опольський.
У
1386
році, в
умовах певної самостійності свого правління галицькими землями, він випу¬
скав у Львові грошики з подвійним гербом
-
руським левом і своїм родовим
верхньосілезьким орлом. За цим зразком (монет з двома гербами) через
декілька років розпочали карбування грошів у Молдавії і подільських монет
литовського князя Костянтина Коріятовича у Смотричі. Згодом, такі ж дво-
гербові галицько-руські грошики карбував у Львові
Владислав Ягайло.
У
1394
році
Владислав
Ягайло провів нову монетну реформу у Поль¬
ському королівстві, запровадивши масовий випуск краківських півгрошів з
вмістом срібла на
20%
нижчим від сучасних галицько-руських грошиків. У
Львові теж були змушені, з огляду на неможливість конкурувати на ринку
з гіршою монетою, перейти на нову монетну стопу з аналогічним дефіци¬
том до празької валюти. Цієї заниженої монетної стопи дотримувалися у
Львові і при випуску нової галицької грошової одиниці
-
львівському пів-
гроші, емісію яких розпочали у
1399
році.
Львівські півгроші випускали у
1399-1408
роках з метрологічними по¬
казниками, які повністю відповідали параметрам коронних півгрошів. Разом
із припиненням, з самого початку правління
Владислава Ягайла,
карбуван¬
ня мідних галицько-руських денаріїв це свідчило про обмеження автономії
Галицької
Руси
і поступового переводу її земель на статус польської про¬
вінції. Закрили львівський монетний двір і, відповідно, припинили карбуван¬
ня львівських півгрошів, у
1408
році, подібно як це зробили рік перед тим з
випуском коронних півгрошів у Кракові. Краківському монетному двору не
була вигідною емісія досить якісних півгрошів, бо у цей час він активно кар¬
бував маловартісні денари та тернари.
Автор дослідив понад
1700
монет Галицької
Руси
і встановив, що на
львівському монетному дворі упродовж
1353-1408
років працювало
7
май¬
стрів. Навів характерні ознаки, за якими можна відокремити штемпелі окре¬
мих різновидів галицьких монет, а також визначив хронологічну послідов¬
ність і роки їх карбування.
В окремому розділі досліджено питання масового обтинання празьких
грошів на теренах колишнього Галицько-Волинського князівства. Обтяті
празькі гроші можна звести до трьох груп за розмірами зрізаного металу.
До першої групи відносяться монети, зрізані на аверсі до половини напису
верхнього ряду легенди
-
із орієнтовною вагою
1,89-
2,40г. Друга група
празьких грошів обтята по круговій лінії, що розділяє верхній і нижній
ряди легенди аверсу, з вагою
1,47 -
1,57г. Третю групу монет вагою
1,16 -
1,31г зрізано найбільше, до половини напису нижнього ряду аверсу.
За припущенням автора, першу групу грошів обтинали у першій поло¬
вині
XIV
ст. до ваги половини ваги міскаля
—
срібної вагової одиниці Золо¬
тої Орди. В останній чверті цього сторіччя, з надходженням, на ринки
212.
Галицької
Руси
легких празьких грошів
Вацлава
IV,
обтинали гроші ви¬
пусків попередніх чеських королів до ваги нових монет
Вацлава
IV.
Другу групу празьких грошів зрізали до розміру галицько-руських
грошиків і підкидали їх у обіг разом з галицькими монетами. Причина
-
в
економічній вигоді. Перші різновиди галицько-руських грошиків
Казимира
III
з вагою
1,61-1,
76г були важчі від другої групи зрізаних празьких грошів.
Вища проба галицько-руських грошиків робила цей зиск ще більшим.
Празькі гроші третьої групи мають значні потертості, що вказує на
довгий час їхнього обігу. Очевидно, це позрізувані раніше празькі гроші
Вац¬
лава
II,
Яна
Люксембурзького та Карла
IV
до розмірів першої і другої груп,
які згодом, у
1372-1394
роках обтинали до ваги галицько-руських грошиків
Владислава Опольського,
Людовика
Угорського і
Владислава Ягайла.
Нові¬
ших, тобто празьких грошів
Вацлава
IV,
на
Руси не
обтинали взагалі. Розра¬
хунки показують, що це було б невигідно. Незначна кількість зрізаних празь¬
ких грошів до розмірів третьої групи може бути цьому підтвердженням.
В каталозі галицько-руських монет наведено
178
основних штемпель¬
них різновидів за різницями у легендах, зокрема помилками у словах. Варі¬
анти, викликані різними розділовими знаками між словами, не враховують¬
ся. Для спрощення встановлення відмінностей напису червоним кольором
виділено місця, які відрізняють легенду окремої монети від стандартної.
При визначенні ступенів рідкісності монет та колекційного стану їх
збереження автор дотримувався критеріїв, запроваджених відомим польсь¬
ким нумізматом-дослідником Едмундом Копіцкі. Для всіх монет наведено
також орієнтовну їх вартість в шкалі балів відносної рідкісності.
Для деяких різновидів монет у примітках наведено їх ринкову ціну,
виходячи із розмірів стартових ставок та кінцевих оплат, досягнутих на
нумізматичних аукціонах.
,213
STRESZCZENIE
Już w pierwszych dziesięcioleciach
XIV
w. na rynki księstwa Halicko-
Wołyńskiego zaczęły przedostawać się praskie grosze. Zapotrzebowanie na mon¬
etę obiegową oraz zyski, które europejscy monarchowie czerpali od emisji włas¬
nych pieniędzy, tworzyły również przesłanki dla emisji własnych pieniędzy w
księstwie Halicko-Wołyńskim.
Okres ten przypada na czas zawojowania ziem halickich przez Królestwo
Polskie. Dlatego początek bicia monet halicko-ruskich we Lwowie przypada na
lata
1353-1355,
tj. na czas panowania polskiego króla Kazimierza III.
Stopa mennicza srebrnych groszy halicko-ruskich została wybrana odpo¬
wiednio do stopy praskich groszy. Praski grosz w latach 50-tych, według K.
Kastelina,
miał takie wskaźniki metrologiczne
-
próba
94%,
waga całościowa
3,58g i zawartość czystego srebra
-
3,36g. Metrologiczna analiza srebrnych monet
wykazuje, że pierwsze grosze halicko-ruskie Kazimierza III o wadze całościowej
i zawartości czystego srebra (odpowiednio
1,69
i l,61g) równały się połowie
praskiego grosza. Przy tym, kurs waluty halickiej zakładał otrzymanie
5%
zysku
od bicia monet. Widać to, jak w stosunku do wagi całościowej monet (3,58g w
praskim groszu i 2xl,69gxl,05 =3,55g w dwóch groszach halickich), tak i odno¬
śnie zawartości czystego srebra (3,36g i, odpowiednio, 2xl,61g.xl,05=3,38g).
Z biegiem czasu halicka waluta powtarzała wszystkie procesy inflacyjne,
które odbywały się z monetą czeską. Pierwsze obniżenie kursu odbyło się w roku
1360
jeszcze za czasów panowania Kazimierza III przy biciu późniejszych odmi¬
an jego groszy halicko-ruskich, niedługo potem na przełomie lat 70-tych i po roku
1384.
Przy tym były również swoje cechy specyficzne. Waga groszy ruskich ciągle
ulegała zmniejszeniu, natomiast próba srebra, z którego bito monety, do
początku lat 90-tych
XIV
wieku pozostawała jak zawsze wysoka
(95-91,6%).
Wa¬
ga praskich pieniędzy obniżała się nieco mniej, jednak dane o próbie ich metalu
odzwierciedlają intensywne zmniejszenie zawartości w nich srebra, za analog¬
iczny okres, do
74%.
Zgodnie z sumą tych wskaźników wartość groszy halicko-ruskich Kazi¬
mierza III (lata
1353-1370),
Władysława Opolskiego
(1372-1379
i
1386),
Ludwika
Węgierskiego
(1379-1382)
i pierwszych emisji Władysława Jagiełły
(1387-1394)
ciągle utrzymywano na poziomie połowy praskiego grosza.
Halicki system monetarny nie był związany z polskim. Do czasu reformy
pieniężnej
1367
roku, kiedy
ţo
Kazimierz III wprowadził karbowanie w Krakowie
kwartników i groszy, na rynku polskim w obiegu znajdowały się małowartościowe
denary. Waga i zawartość srebra pierwszych groszy halicko-ruskich były znacznie
wyższe od koronnych kwartników i większe, niż u połowy groszy krakowskich.
To odrzuca tezę o równoczesności początku emisji monet we Lwowie i
przeprowadzenia w Polsce reformy pieniężnej. Zresztą, wskazują na to również
różne nominały monet
-
we Lwowie nie wypuszczano groszy, natomiast bito
miedziane denary, nie znane w polskim obiegu pieniężnym.
Emisja miedzianych denarów był interesujęcym zjawiskiem i jeszcze
bardziej podkreślaśa autonomię Rusi Halickiej w Królestwie Polskim. Wg osza-
214.
cowań, przeprowadzonych przez autora, na jeden srebrny grosz przypadało
60
szt.,
tj. kopa miedzianych denarów halicko-ruskich. Jeżeli do tego dodać również
ustalenie wartości grosza halicko-ruskiego na poziomie połowy praskiego grosza,
kreowanie halickiego systemu monetarnego może być uznane za wystarczająco
sukcesywne.
W czasie wojny domowej w Węgrzech do Lwowa wrócił były namiestnik
króla węgierskiego na Rusi
-
Władysław Opolski. W roku
1386,
w warunkach
pewnej samodzielności swego panowania na ziemiach halickich, on wypuszczał
we Lwowie grosze z podwójnym herbem
-
ruskim lwem i swoim rodowym orłem
górnośląskim. Wg tego wzorca (monet o dwu herbach) za kilka lat rozpoczęto
wybijanie groszy w Mołdawii i monet podolskich księcia litewskiego Kostiantyna
Koriatowicza w Smotryczu. Wkrótce, takie dwuherbowe groszy halicko-ruskie
wybijał we Lwowie Władysław Jagiełło.
W roku
1394
Władysław Jagiełło przeprowadził reformę monetarną w
Królestwie Polskim, wprowadzając masową emisję półgroszy krakowskich o
zawartości srebra o
20%
mniej od współczesnych groszy halicko-ruskich. Rów¬
nież we Lwowie ze względu na niemożliwość konkurowania na rynku z gorszą
monetą, musiano przejść na nową stopę menniczą o analogicznym deficycie w
stosunku do waluty praskiej. Taka zaniżona stopa monetowa była przestrzegana
we Lwowie również podczas emisji nowej halickiej jednostki pieniężnej
-
lwow¬
skiego półgrosza, którego emisję rozpoczęto w roku
1399.
Lwowskie półgrosze emitowano w latach
1399-1408
o wskaźnikach metro¬
logicznych, które w pełni odpowiadały parametrom koronnych półgroszy. Za¬
przestanie od samego początku panowania Władysława Jagiełły wybijania
miedzianych denarów halicko-ruskich było świadectwem ograniczenia autonomii
Rusi Halickiej i stopniowego przejścia jej ziem na status prowincji polskiej.
Zamknięto mennicę lwowską i, odpowiednio, zaprzestano wybijania lwowskich
półgroszy, w
1408
roku, podobnie jak rok wcześniej odbyło się to z emisją koron¬
nych półgroszy w Krakowie. Dla Krakowskiej mennicy emisja dość jakościowych
półgroszy nie opłacała się, ponieważ wówczas ona aktywnie wybijała małowartoś-
ciowe denary i
ternary.
Autor zbadał ponad
1700
monet Rusi Halickiej i ustalił, że na lwowskiej
mennicy w ciągu lat
1353-1408
pracowało
7
mistrzów. Przedstawił cechy charak¬
terystyczne, odróżniające stemple poszczególnych odmian monet halickich, a
także określił kolejność chronologiczną i lata ich emisji.
W osobnym rozdziale zbadano kwestie masowego obcinania praskich
groszy na terenach byłego księstwa Halicko-Wołyńskiego. Obcięte grosze prask¬
ie można sprowadzić do trzech grup ze względu na rozmiar obciętego metalu. Do
pierwszej grupy należą monety, obcięte na awersie do połowy napisu górnej lin¬
ijki legendy
-
o wadze szacunkowej
1,89-
2,40g. Druga grupa praskich groszy
obcięta jest po linii koła, oddzielającej górną i dolną linijki legendy awersu, o
wadze
1,47 -
l,57g. Trzecia grupa monet o wadze
1,16 -
l,31g obcięta jest
najwięcej, do połowy napisu dolnej linijki awersu.
Wg oszacowań autora, pierwszą grupę groszy obcinano w pierwszej połowie
XIV
w. do wagi połowy miskala
-
srebrnej jednostki wagi Złotej Hordy. W ostat-
,215
nim ćwierćwieczu tego stulecia, ze sprowadzeniem na rynki Rusi Halickiej lek¬
kich praskich groszy Wacława
IV,
tak obcinano pieniądze emitowane jeszcze za
czasów poprzednich czeskich króli do wagi nowych monet Wacława
IV.
Drugą grupę praskich groszy obcinano do rozmiaru groszy halicko-ruskich
i wprowadzano je do obiegu razem z monetami halickimi. Powodem tego były
korzyści ekonomiczne. Pierwsze rodzaje groszy halicko-ruskich Kazimierza III o
wadze
1,61-1,76
g
były cięższe w porównaniu do drugiej grupy ściętych praskich
groszy. Wyższa próba groszy halicko-ruskich robiła te zyski jeszcze większe.
Wszystkie zbadane praskie groszy trzeciej grupy mają istotne zniszczenia,
co świadczy o długim czasie ich obiegu. Ewentualnie, są to cięte wcześniej prask¬
ie groszy Wacława
II,
Jana Luksemburskiego i Karla
IV
do rozmiarów pierwszej
i drugiej grup, które wkrótce, w latach
1372-1394
były obcinane do wagi groszy
halicko-ruskich Władysława Opolskiego, Ludwika Węgierskiego i Władysława
Jagiełły. Nowszych, czyli praskich groszy Wacława
IV,
na Rusi nie obcinano w
ogóle. Obliczenia wykazują, że byłoby to niewygodne. Nieistotna liczba praskich
groszy ściętych do rozmiarów trzeciej grupy może być tego potwierdzeniem.
W katalogu monet halicko-ruskich przedstawiono ponad
178
podsta¬
wowych stemplowych odmian wg różnic w legendach, w szczególności wg błę¬
dów w wyrazach. Warianty, spowodowane różnymi znakami interpunkcyjnymi
między wyrazami nie są brane pod uwagę. Dla uproszczenia ustalenia rozbież¬
ności napisu w kolorze czerwonym wyodrębniono miejsca, które wyróżniają leg¬
endę poszczególnej monety od standardowej.
Przy określeniu stopnia rzadkości monet i stanu kolekcjonerskiego ich
zachowania autor przestrzegał kryteria, wprowadzone przez znanego polskiego
numizmatyka
-
badacza Edmunda Kopickiego. Dla wszystkich monet przedsta¬
wiono również ich wartość szacunkową w skali punktów stosunkowej rzadkości.
Dla niektórych rodzajów monet w adnotacji przedstawiono ich wartość
rynkową, wychodząc z rozmiarów startowych stóp i końcowych opłat, osiągnię¬
tych na aukcjach numizmatycznych.
216.
|
| any_adam_object | 1 |
| author | Kryžanivsʹkyj, Andrij Lʹvovyč 1947- |
| author_GND | (DE-588)138003718 |
| author_facet | Kryžanivsʹkyj, Andrij Lʹvovyč 1947- |
| author_role | aut |
| author_sort | Kryžanivsʹkyj, Andrij Lʹvovyč 1947- |
| author_variant | a l k al alk |
| building | Verbundindex |
| bvnumber | BV035457593 |
| ctrlnum | (OCoLC)644456984 (DE-599)BVBBV035457593 |
| era | Geschichte 1300-1500 gnd |
| era_facet | Geschichte 1300-1500 |
| format | Book |
| fullrecord | <?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><collection xmlns="http://www.loc.gov/MARC21/slim"><record><leader>01755nam a2200409 c 4500</leader><controlfield tag="001">BV035457593</controlfield><controlfield tag="003">DE-604</controlfield><controlfield tag="005">20090511 </controlfield><controlfield tag="007">t|</controlfield><controlfield tag="008">090428s2008 xx a||| |||| 00||| ukr d</controlfield><datafield tag="020" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">966789391X</subfield><subfield code="9">966-7893-91-X</subfield></datafield><datafield tag="035" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">(OCoLC)644456984</subfield></datafield><datafield tag="035" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">(DE-599)BVBBV035457593</subfield></datafield><datafield tag="040" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">DE-604</subfield><subfield code="b">ger</subfield><subfield code="e">rakwb</subfield></datafield><datafield tag="041" ind1="0" ind2=" "><subfield code="a">ukr</subfield></datafield><datafield tag="049" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">DE-12</subfield></datafield><datafield tag="084" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">7,41</subfield><subfield code="2">ssgn</subfield></datafield><datafield tag="100" ind1="1" ind2=" "><subfield code="a">Kryžanivsʹkyj, Andrij Lʹvovyč</subfield><subfield code="d">1947-</subfield><subfield code="e">Verfasser</subfield><subfield code="0">(DE-588)138003718</subfield><subfield code="4">aut</subfield></datafield><datafield tag="245" ind1="1" ind2="0"><subfield code="a">Lʹvivsʹkyj monetnyj dvir</subfield><subfield code="b">u XIV - XV stolittjach</subfield><subfield code="c">Andrij Kryžanivsʹkyj</subfield></datafield><datafield tag="264" ind1=" " ind2="1"><subfield code="a">Lʹviv</subfield><subfield code="b">Lʹvivoblenerho</subfield><subfield code="c">2008</subfield></datafield><datafield tag="300" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">221 S.</subfield><subfield code="b">zahlr. Ill.</subfield></datafield><datafield tag="336" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">txt</subfield><subfield code="2">rdacontent</subfield></datafield><datafield tag="337" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">n</subfield><subfield code="2">rdamedia</subfield></datafield><datafield tag="338" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">nc</subfield><subfield code="2">rdacarrier</subfield></datafield><datafield tag="500" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">In kyrill. Schr., ukrain. - Zsfassung in engl. und poln. Sprache</subfield></datafield><datafield tag="648" ind1=" " ind2="7"><subfield code="a">Geschichte 1300-1500</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="650" ind1="0" ind2="7"><subfield code="a">Münze</subfield><subfield code="0">(DE-588)4040629-5</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="651" ind1=" " ind2="7"><subfield code="a">Ukraine</subfield><subfield code="0">(DE-588)4061496-7</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2="0"><subfield code="a">Ukraine</subfield><subfield code="0">(DE-588)4061496-7</subfield><subfield code="D">g</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2="1"><subfield code="a">Münze</subfield><subfield code="0">(DE-588)4040629-5</subfield><subfield code="D">s</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2="2"><subfield code="a">Geschichte 1300-1500</subfield><subfield code="A">z</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2=" "><subfield code="5">DE-604</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSBMuenchen</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=017377507&sequence=000003&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Inhaltsverzeichnis</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSB Muenchen</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=017377507&sequence=000004&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Abstract</subfield></datafield><datafield tag="940" ind1="1" ind2=" "><subfield code="n">oe</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">330.09</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">0902</subfield><subfield code="g">477</subfield></datafield><datafield tag="943" ind1="1" ind2=" "><subfield code="a">oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-017377507</subfield></datafield></record></collection> |
| geographic | Ukraine (DE-588)4061496-7 gnd |
| geographic_facet | Ukraine |
| id | DE-604.BV035457593 |
| illustrated | Illustrated |
| indexdate | 2024-12-20T13:32:56Z |
| institution | BVB |
| isbn | 966789391X |
| language | Ukrainian |
| oai_aleph_id | oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-017377507 |
| oclc_num | 644456984 |
| open_access_boolean | |
| owner | DE-12 |
| owner_facet | DE-12 |
| physical | 221 S. zahlr. Ill. |
| publishDate | 2008 |
| publishDateSearch | 2008 |
| publishDateSort | 2008 |
| publisher | Lʹvivoblenerho |
| record_format | marc |
| spellingShingle | Kryžanivsʹkyj, Andrij Lʹvovyč 1947- Lʹvivsʹkyj monetnyj dvir u XIV - XV stolittjach Münze (DE-588)4040629-5 gnd |
| subject_GND | (DE-588)4040629-5 (DE-588)4061496-7 |
| title | Lʹvivsʹkyj monetnyj dvir u XIV - XV stolittjach |
| title_auth | Lʹvivsʹkyj monetnyj dvir u XIV - XV stolittjach |
| title_exact_search | Lʹvivsʹkyj monetnyj dvir u XIV - XV stolittjach |
| title_full | Lʹvivsʹkyj monetnyj dvir u XIV - XV stolittjach Andrij Kryžanivsʹkyj |
| title_fullStr | Lʹvivsʹkyj monetnyj dvir u XIV - XV stolittjach Andrij Kryžanivsʹkyj |
| title_full_unstemmed | Lʹvivsʹkyj monetnyj dvir u XIV - XV stolittjach Andrij Kryžanivsʹkyj |
| title_short | Lʹvivsʹkyj monetnyj dvir |
| title_sort | lʹvivsʹkyj monetnyj dvir u xiv xv stolittjach |
| title_sub | u XIV - XV stolittjach |
| topic | Münze (DE-588)4040629-5 gnd |
| topic_facet | Münze Ukraine |
| url | http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=017377507&sequence=000003&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=017377507&sequence=000004&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |
| work_keys_str_mv | AT kryzanivsʹkyjandrijlʹvovyc lʹvivsʹkyjmonetnyjdviruxivxvstolittjach |